Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 року Справа № 910/5399/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого-судді суддів:Демидової А.М., Воліка І.М. (доповідача), Ємельянова А.С.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом"на постанову від 14.10.2014Київського апеляційного господарського судуза заявою Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом"про розстрочку виконання рішення судуу справі№ 910/5399/14 господарського суду міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"доПриватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом"простягнення заборгованості у сумі 5 042 240,30 грн. В судове засідання прибули представники сторін:позивачаКиричук Р.П. (дов. від 19.06.2013 № б/н);відповідачаЗозуля О.Б. (дов. від 17.11.2014 № 113/14);ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.06.2014 у справі № 910/5399/14, позов задоволено частково; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" (надалі - ПрАТ "ВНЗ "МАУП") на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (надалі - ПАТ "Дельта Банк") 3773174,75 грн. заборгованості по відсоткам, 54686,73 грн. судового збору; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2014, апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" на рішення господарського суду міста Києва від 04.06.2014 задоволено частково; рішення господарського суду міста Києва від 04.06.2014 у справі № 910/5399/14 в частині відмови в задоволенні позову про стягнення пені за несвоєчасне повернення процентів на суму 57652,82 грн. та розподілу судових витрат скасовано з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову в цій частині. Стягнуто з ПрАТ "ВНЗ "МАУП" на користь ПАТ "Дельта Банк" 57652,82 грн. пені за несвоєчасне повернення процентів та 55522,32 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції. В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 04.06.2014 залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

28.07.2014 на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2014 видано наказ № 910/5933/14 про стягнення з боржника - ПрАТ "ВНЗ "МАУП" на користь ПАТ "Дельта Банк" 57652,82 грн. пені за несвоєчасне повернення процентів, 55522,32 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та наказ про стягнення 576,53 грн. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Також, 28.07.2014 на виконання рішення господарського суду міста Києва від 04.06.2014 видано наказ № 910/5399/14 про стягнення з боржника 3773174,75 грн. заборгованості по відсоткам.

31.07.2014 відповідач - ПрАТ "ВНЗ "МАУП" звернулося до господарського суду з заявою про розстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 04.06.2014 у справі № 910/5399/14 рівними частинами на 36 місяців (по 106413,00 грн. щомісяця, а останній місяць 106372,57 грн.).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2014 у справі № 910/5399/14 (суддя Гулевець О.Ц.), задоволено заяву ПрАТ "ВНЗ "МАУП" про розстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 04.06.2014 у справі № 910/5399/14 та розстрочено виконання вказаного рішення на 36 місяців (по 106413 грн. щомісячно, а останній місяць 106372,57 грн.).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2014 у справі № 910/5399/14 (колегія суддів: Калатай Н.Ф. - головуючий, судді - Баранець О.М., Рябуха В.І.), апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" задоволено; ухвалу господарського суду міста Києва від 13.08.2014 у справі № 910/5399/14 скасовано; в задоволенні заяви ПрАТ "ВНЗ "МАУП" про розстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 04.06.2014 у справі № 910/5399/14 відмовлено; стягнуто з ПрАТ "ВНЗ "МАУП" на користь ПАТ "Дельта Банк" витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 609,00 грн.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач - ПрАТ "ВНЗ "МАУП" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2014 скасувати, і залишити в силі ухвалу господарського суду міста Києва від 13.08.2014. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що господарським судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, і зокрема, ст. 121 ГПК України, оскільки не надано належної правової оцінки винятковим обставинам, які є підставою для розстрочки виконання рішення, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Позивач не скористався правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу відповідача до Вищого господарського суду України не надіслав, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржується.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши представників сторін та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Зветраючись з заявою про розстрочення виконання рішення суду відповідач - ПрАТ "ВНЗ "МАУП" посилається на те, що його фінансовий стан є вкрай тяжким, підприємство має борги, а тому вилучення з обороту грошових коштів потягне за собою негативні наслідки в роботі підприємства, поставить під загрозу його подальшу господарську діяльність, виплату заробітної плати працівникам та своєчасне внесення платежів до бюджету та може зумовити виникнення негативних наслідків для навчального закладу.

В силу приписів частини 1 ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансований стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення.

Розглядаючи заяву відповідача про розстрочку виконання судового рішення, суд першої інстанції, з врахуванням наведених вище вимог оцінив наведені відповідачем доводи та надані ним докази в обґрунтування поданої заяви, і зокрема, що основною діяльністю відповідача є надання освітніх послуг у філіалах та відокремлених підрозділах, які здебільшого знаходяться на окупованих територіях і неможливість проводити навчальний процес призвело до суттєвих збитків відповідача та неможливості вчасно виконати свої зобов'язання перед позивачем; разове стягнення всієї суми заборгованості призведе до негативних наслідків (неможливість завершити навчальний процес та здійснити повне виконання судового рішення), в тому, з урахуванням цього, дійшов висновку про можливість надання відповідачу розстрочки виконання рішення господарського суду міста Києва від 04.06.2014 у даній справі на тридцять шість місяців.

Апеляційний господарський суд повторно переглядаючи справу не погодився з такими висновками суду першої інстанції посилаючись на те, що згідно з Довідки щодо фінансових надходжень від відокремлених підрозділів, які знаходяться в східній області України та в АКР Крим за 2013/2014 від 08.10.2014, зменшення фінансових надходжень вбачається лише по 10 відокремлених підрозділах у порівнянні з 2013 року, що не є доказом важкого фінансового стану, яке не дозволяє виконати рішення суду. Таким чином, обставини, на які послався відповідач, в тому числі, важкий фінансовий стан підприємства, не можуть вважатися винятковими в розумінні частини 1 ст. 121 ГПК України, з урахуванням зазначеного, судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду від 13.08.2014 та прийнято нове рішення про відмову у задовленні заяви про розстрочку виконання рішення суду.

Втім, колегія суддів касаційної інстанції не може погодитися з наведеними висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Стаття 121 ГПК України визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають саме під час виконання рішення господарського суду.

Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може, зокрема, розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні розстрочки є винятковість цих обставин та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

При цьому, слід також оцінювати реальність виконання рішення по закінченню строку, на який надається розстрочка виконання судового акту.

Задовольняючи заяву та здійснюючи розстрочку виконання рішення місцевий господарський суд дійшов висновку про винятковий характер обставин, взявши до уваги те, що заявник (відповідач) є навчальним закладом і неможливість проводити навчальний процес у всіх регіонах країни, призвело до не надходження заплановах коштів, що стало результатом скрутного фінансово-економічного становища, і негайне виконання цього рішення унеможливить функціонування підприємства та призведе до більш тяжких наслідків, як для відповідача так і для позивача. Отже, задоволення заяви про розстрочку виконання рішення відбулось з врахуванням оцінки судом встановлених обставин на предмет виняткового їх характеру, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють виконання рішення.

З огляду на те, що процесуальний закон не наводить навіть приблизного переліку обставин, за наявності яких може бути надано розстрочку виконання судового рішення, і покладає розв'язання цього питання безпосередньо на суд, який розглядає відповідну заяву з урахуванням всіх обставин, колегія суддів вважає, що оскільки суд першої інстанції зазначені обставини з'ясував, оцінив наведені відповідачем обставини та визнав за можливе надати відповідачу розстрочку виконання судового рішення, то підстави для відмови у задоволенні заяви відповідача відсутні.

В свою чергу, апеляційний господарський суд наведених обставин не врахував, оцінки їм не надав, обгрунтованих мотивів їх відхилення не навів.

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В силу приписів ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, касаційна інстанція перевіряє правильність застосування норм права виключно в частині процесуальної правомірності та обґрунтованості розстрочки виконання судового рішення, з'ясування інших обставин справи та їх переоцінка виходить за межі перегляду справи в касаційній інстанції.

З урахуванням наведеного, Вищий господарський суд України вважає, що суд апеляційної інстанції, в порушення норм процесуального права, помилково скасував ухвалу суду першої інстанції, у зв'язку з чим, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а ухвала господарського суду міста Києва від 13.08.2014 - залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2014 у справі № 910/5399/14 скасувати.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 13.08.2014 у справі № 910/5399/14 залишити в силі.

Головуючий, суддя А.М. Демидова

Судді : І.М. Волік

А.С. Ємельянов